Календарне планування уроків
історії України для 10-х класів у 2017/2018 н.р.
1,5 година на тиждень (рівень стандарт)
1. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів для 10-11 кл. затверджені наказом МОН України від 27.08.2010 №834, зі змінами внесені наказом МОН України від 29.05.2014 №657 та наказом МОН України від 14.07.2016 року № 826
2. Реєнт О. Історія України: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл./ О.Реєнт, О.Малій. - К.: Генеза, 2010. - 240 с.: іл., карти.
Пояснювальна записка
Програма призначена для 10-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. В її основу покладено вимоги Закону України “Про освіту“ та Державного стандарту базової і повної середньої освіти.
Програми побудовано у відповідності до лінійної системи шкільної історичної освіти, яка передбачає логічне та хронологічно послідовне вивчення історії України від початку ХХ до початку ХХІ ст. Виклад вітчизняної історії здійснюється в органічній єдності із загальноєвропейською та світовою історією. Це чітко прослідковується під час висвітлення питань міжнародного життя, Першої та Другої світових воєн, сучасних інтеграційних процесів, де вчитель може результативно здійснити міжпредметні зв’язки.
У програмі представлені наскрізні лінії, але немає суто прямих. Стосовно певних фактів, подій та особистостей новітньої історії України серед вчених-істориків відсутні однозначні оцінки, що відповідає реаліям демократичного суспільства.
Базовий зміст історичного матеріалу викладений у формі усталеної періодизації новітньої історії України (існують й інші варіанти періодизації, які містять несуттєві розбіжності із зазначеною).
Програма має вигляд таблиці. В першій колонці вміщено орієнтовний розподіл годин за темами, в другій - зміст історичного матеріалу, який включає в себе основні теми курсів. До кожної теми подано орієнтовний перелік інформаційних питань. Це - мінімум, з якого Учень/учениця повинен мати певні знання та уявлення про вітчизняну історію. Термін “знання” стосується конкретних фактів, подій, персоналій, а “уявлення” - загальних характеристик ідей і понять. Зазначене коло питань, з яких Учень/учениця має бути обізнаним, складають його компетенцію. Її рівень залежить від індивідуального розвитку та можливостей кожного школяра.
У третій колонці зазначені вміння та навички, яких Учень/учениця має набути в процесі навчання. Вони характеризують рівень опанування та розуміння учнем програмового матеріалу з історії України і визначають його компетентність. Термін “розуміння” передбачає крім іншого й оціночні судження учня.
Виходячи із сучасних вимог, перед вчителем історії стоять завдання:
-по-перше, сформувати в учнів ключові компетентності, які допоможуть йому досягти певного рівня соціалізації - навчитися у школі та поза школою успішно вирішувати питання особистого і суспільного життя;
-по-друге, допомогти учням набути предметних компетентностей, які дадуть можливість індивідуалізувати та олюднити теоретичні знання, зрозуміти перебіг подій вітчизняної історії, сформувати позитивну мотивацію до пізнавальної діяльності.
Такі завдання стають реальними в період впровадження в практику роботи особистісно зорієнтованого навчання, коли в центрі діалогу “Учень/учениця-вчитель” стоїть особистість учня. Урок, проведений у технології особистісно зорієнтованого навчання, допоможе вчителеві визначити рівень підготовки та життєвий досвід кожного учня, узгодити їх із змістом історичного матеріалу, який вивчається. Домінантою сучасного уроку історії є прищеплення учням вмінням вести конструктивний діалог з іншою людиною, суспільством, природою та світом.
Формування позитивного ставлення до пізнавальної діяльності сприяє розвиткові в учнів потреби до самопізнання, самореалізації та самовдосконалення на засадах загальнолюдських, національних і моральних цінностей.
Навчальний матеріал передбачає чіткий розподіл на теми, але не на конкретні уроки. Спираючись на власний досвід та особливості сприйняття учнями матеріалу, вчитель самостійно здійснює поурочне планування, визначає логічну послідовність вивчення інформаційних питань теми, матеріалу регіональної історії.
Структура сучасного уроку історії не має жорсткої регламентації. Вчитель самостійно визначає тип уроку та відповідні методично обґрунтовані етапи його проведення. Веде пошук і запроваджує нові форми навчання, застосовує сучасні педагогічні технології. Вони мають на меті розв’язання проблем, пов’язаних з колективним способом організації навчання та індивідуальним характером його сприйняття, необхідністю засвоєння значного обсягу програмового матеріалу протягом одного уроку тощо.
Оцінюючи результати навчальної діяльності учнів, вчитель враховує набутий рівень загальнонавчальних та предметно-історичних умінь і навичок, викладених як в усній, так і письмовій формі. Підсумкова атестація передбачає багатоманітні форми контролю. Визначальним чинником оцінювання навчальних досягнень учнів з історії є критерії оцінювання навчальних досягнень учнів загальноосвітньої школи, затвердженими Міністерством освіти і науки України.
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
10 клас (70год.)
|
№ |
Зміст навчального матеріалу |
Дата |
|
|
|
1 |
ПОВТОРЕННЯ |
|
|
|
|
2 |
ВСТУП Завдання і структура курсу. Джерела. Перший період Новітньої доби української історії. Періодизація історії України першої половини ХХ ст. Територія і населення України на початку ХХ ст. |
|
|
|
|
ТЕМА 1. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ XX СТ. |
|
|||
|
3 |
Особливості соціально-економічного розвитку Наддніпрянської України. Індустріальна модернізація. Монополізація. Регіональна спеціалізація сільського господарства. Кооперативний рух. Українські меценати-промисловці. |
|
|
|
|
4 |
Суспільно-політичне життя у Наддніпрянській Україні. Політизація українського національного руху. Створення політичних партій. Проблеми становлення та консолідації української нації. |
|
|
|
|
5 |
Події революції 1905—1907 рр. в Україні. Український національно-культурний рух. Діяльність українських парламентських громад у І та ІІ Державних Думах. |
|
|
|
|
6 |
Столипінська земельна реформа. Посилення національного гніту в Наддніпрянській Україні у 1907—1914 рр. Український політичний та національно-культурний рух у 1907—1914 рр. «Українське питання» в ІІІ і ІV Державних Думах. |
|
|
|
|
7 |
Українські землі у складі Австро-Угорщини. Становище промисловості та сільського господарства. Кооперативний рух. Трудова еміграція. |
|
|
|
|
8 |
Діяльність політичних, національно-культурних і військово-спортивних організацій на західноукраїнських землях. Реформа виборчої системи. Боротьба за створення українського університету. Особливості українського руху в Буковині і Закарпатті. Зміна ролі греко-католицької церкви. А. Шептицький. |
|
|
|
|
9 |
Практичне заняття. Ідеї автономії і самостійності в програмах українських політичних партій Російської імперії та Австро-Угорщини. Представлення творчих проектів. |
|
|
|
|
Особливості розвитку культурного життя. Освіта. Наука. Техніка. Українська преса та видавництва. Література. Образотворче мистецтво. Музика. Архітектура. Театр. Релігійне життя. Традиції та побут української сім’ї. |
|
|
||
|
10 |
Наш край на початку ХХ ст. |
|
|
|
|
11 |
Урок узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
ТЕМА 2. УКРАЇНА В РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ |
|
|||
|
12 |
Україна в геополітичних планах країн Антанти і Центральних держав. Війна та українські політичні сили. Головна українська рада. Союз Визволення України. Українці в арміях воюючих держав. |
|
|
|
|
13 |
Воєнні дії на території України в 1914—1917 рр. Бойовий шлях Легіону Українських січових стрільців та їхня культурно-освітня діяльність. |
|
|
|
|
14 |
Політика Російської імперії та Австро-Угорщини на українських землях у 1914—1917 рр. Економічна та політична кризи в Російській імперії та Австро-Угорщині. |
|
|
|
|
15 |
Практичне заняття. Життя на фронті і в тилу. Представлення творчих проектів. |
|
|
|
|
ТЕМА 3. ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ (1917 — КВІТЕНЬ 1918 Р.) |
|
|||
|
16 |
Лютнева революція 1917 р. й Україна. Початок Української революції. Утворення Української Центральної Ради (УЦР). М. Грушевський. Українські політичні партії. Український національний Конгрес. Початок українізації армії. Вільне козацтво. |
|
|
|
|
17 |
І Універсал Центральної Ради. Генеральний секретаріат. В. Винниченко. Відносини Центральної Ради з Тимчасовим урядом. ІІ Універсал УЦР. Збройний виступ самостійників. Конгрес народів Росії. |
|
|
|
|
18 |
Прихід до влади більшовиків у Росії. Боротьба за владу в Києві 28—31 жовтня 1917 р. III Універсал УЦР. Українська Народна Республіка (УНР). Встановлення кордонів. Внутрішня та зовнішня політика Центральної Ради. Події 1917 р. в Криму. Курултай та Кримська Народна Республіка. |
|
|
|
|
19 |
Початок агресії більшовицької Росії проти УНР. Проголошення в Харкові радянської влади. Перша війна радянської Росії з УНР. IV Універсал УЦР. Проголошення незалежності УНР. Бій під Крутами.
|
|
|
|
|
20 |
Радянська окупація України. Мирний договір із Центральними державами у Брест-Литовську. Вступ військ Німеччини й Австро-Угорщини на територію УНР. Похід П. Болбочана на Крим. Розпуск УЦР. |
|
|
|
|
21 |
Практичне заняття. Здобутки і прорахунки УЦР у державотворчому процесі. Представлення творчих проектів. |
|
|
|
|
22 |
Урок узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
ТЕМА 4. БОРОТЬБА ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ (КВІТЕНЬ 1918 — 1921 Р.) |
|
|||
|
23 |
Утворення Української Держави. П. Скоропадський. Внутрішня та зовнішня політика. Кримські крайові уряди. Зародження повстанського руху. |
|
|
|
|
24 |
Утворення Директорії. Антигетьманське повстання. Відновлення УНР. Трудовий террор. |
|
|
|
|
25 |
Розпад Австро-Угорської імперії і західноукраїнські землі. Листопадовий зрив. Проголошення ЗУНР. Державне будівництво. Є. Петрушевич. Початок українсько-польської війни. УГА. Зовнішня політика. Злука УНР і ЗУНР та її історичне значення. Український національний рух у Буковині та Закарпатті. |
|
|
|
|
26 |
Україна в умовах зовнішньої агресії. Військова присутність Антанти на півдні України. Друга війна УНР із радянською Росією. Отаманщина. Реорганізація Директорії УНР. Державницька та національна політика. |
|
|
|
|
27 |
Радянська окупація України. УСРР. Політика «воєнного комунізму». Червоний террор. Повстанський рух. Н. Махно та інші повстанські отамани. |
|
|
|
|
28 |
Наступ польських військ. Чортківська офензива. Окупація польськими військами території Західної області УНР. Наступ об’єднаних українських армій на Київ. Наступ білогвардійських військ на Україну. Денікінський режим в Україні. Перший Зимовий похід. |
|
|
|
|
29 |
Відновлення більшовицького режиму. Зміни у внутрішній політиці. Націонал-комунізм. |
|
|
|
|
30 |
Варшавська угода та війна з радянською Росією. Боротьба за Україну у 1920 р. Поразка Збройних сил Півдня Росії. Червоний еррор у Криму. Повстанський рух 1920—1921 рр. Другий Зимовий похід. Поразка українського визвольного руху. Українська політична еміграція. |
|
|
|
|
31 |
Практичне заняття. Уроки державотворчих процесів. |
|
|
|
|
32 |
Нові тенденції розвитку культури 1917—1921 рр. Здобутки в освіті. Культурно-освітня діяльність громадських організацій. Наука. Мистецтво. Релігійне життя. |
|
|
|
|
33 |
Запорізький край у 1914-1917 рр.. |
|
|
|
|
34 |
Запорізький край в умовах Української національно-демократичної революції(весна-осінь 1917 р.) |
|
|
|
|
35 |
Революційна боротьба в Запорізькому краї (осінь 1917 - весна 1918 pp.) |
|
|
|
|
36 |
Запорізький край в часи Української Держави (Гетьманату) |
|
|
|
|
37 |
Кінець 1918 - перша половина 1919 pp.: між Директорією,радянською владою, Денікіним і Махном |
|
|
|
|
38 |
Військово-політична боротьба в Запорізькому регіоні у другій половині 1919 - 1920 рр. |
|
|
|
|
39 |
Урок узагальнення Наш край в період революції та громадянської війни |
|
|
|
|
40 |
Урок узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
41 |
Державний статус УСРР. Утворення СРСР. Встановлення кордонів. Адміністративно-територіальний поділ. |
|
|
|
|
42 |
Антибільшовицький повстанський рух. Масовий голод 1921—1923 рр. Впровадження непу в УСРР. Грошова реформа. Початок індустріалізації. Суспільно-політичне життя. Ліквідація багатопартійності. |
|
|
|
|
43 |
Політика коренізаціі. Ставлення влади та населення до українізації. М. Скрипник. Національна політика радянської влади в УСРР. Кримська та Молдавська АСРР. Релігійне життя в УСРР. УАПЦ. В. Липківський. |
|
|
|
|
44 |
Форсована індустріалізація. Створення військово-промислового комплексу. Здобутки, прорахунки та наслідки індустріалізації. Згортання непу і перехід до директивної економіки. |
|
|
|
|
45 |
«Хлібозаготівельні кризи» 1927—1928, 1928—1929 рр. Розкуркулення та насильницька колективізація. Опір селянства. Причини й перебіг Голодомору 1932—1933 рр. — геноциду українського народу. «Закон про 5 колосків». Примусові хлібозаготівлі. «Чорні дошки». Масштаби та наслідки Голодомору. Національно-демографічні зміни. |
|
|
|
|
46 |
Формування культу особи Й. Сталіна. Порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму. Масові репресії та їх ідеологічне виправдання. Політичні процеси 1920-х — початку 1930-х рр. Згортання українізації. Посилення русифікаторської політики. Конституція УРСР 1937 р. |
|
|
|
|
47 |
«Розстріляне відродження». «Великий террор» та його ідеологічне виправдання. Биківня та інші місця масових поховань жертв репресій. Антицерковна політика влади та її наслідки. Ліквідація УАПЦ. |
|
|
|
|
48 |
Ідеологізація національно-культурного життя радянської України 1921—1939 рр. Освіта. Наука. Мистецькі спілки. Кінематограф. Митці «розстріляного відродження». Соціальний реалізм. |
|
|
|
|
49 |
Практичне заняття. Пропагандистський ідеал радянської людини та її повсякденне життя. Представлення творчих проектів. |
|
|
|
|
50 |
Правовий статус західноукраїнських земель у складі Польщі. Економічне і соціальне становище населення. Національна політика Польщі. Осадництво. «Пацифікація». |
|
|
|
|
51 |
Українські політичні партії. УНДО. В. Мудрий. Українська військова організація (УВО) й Організація українських націоналістів (ОУН). Є. Коновалець. |
|
|
|
|
52 |
Українські землі у складі Румунії. Татарбунарське повстання. Суспільно-політичне життя. |
|
|
|
|
53 |
Українська національна партія (УНП). В.Залозецький. |
|
|
|
|
54 |
Українські землі у складі Чехо-Словаччини. Правовий статус Закарпаття. Суспільно-політичне й економічне життя. Карпатська Україна. «Карпатська Січ». А. Волошин. |
|
|
|
|
55 |
Культурне життя українських земель, які входили до складу Польщі, Румунії та Чехословаччини. |
|
|
|
|
56 |
Практичне заняття. Відмінність у повсякденному житті радянської людини та жителів Західної України. Представлення творчих проектів. |
|
|
|
|
57 |
Урок узагальнення. Тематичне оцінювання |
|
|
|
|
58 |
Радянське будівництво на Запоріжжі в 1920 р |
|
|
|
|
59 |
Від війни до миру: початок 20-х рр.. |
|
|
|
|
60 |
Відбудова економіки. Нова економічна політика |
|
|
|
|
61 |
Громадське-політичне життя Запорізького краю в 20-ті рр.. |
|
|
|
|
62 |
Національно-культурне життя Запорізького краю в 20-х pp |
|
|
|
|
63 |
Колективізація сільського господарства Запорізького краю в 20-30-х рр.. |
|
|
|
|
64 |
Голод 1932-1933 рр. |
|
|
|
|
65 |
Будівництво Дніпрогесу. Індустріальний розвиток у другій половині 20-х-30-ті роки |
|
|
|
|
66 |
Сталінські репресії |
|
|
|
|
67 |
Культура та побут Запорізького краю в 20-30-ті роки |
|
|
|
|
68 |
Урок узагальнення Життя краю в 1920 - 30 – ті рр.. |
|
|
|
|
69 |
Урок – повторення |
|
|
|
|
70 |
Урок - повторення |
|
|
|